≤—“ќ–≤я Ў ќЋ»:

1959 - 1977 р.р.

Ўкола-≥нтернат є4 ≥м.¬.≤.Ћен≥на в≥дкрилась ¤к школа нового типу - загальноосв≥тн¤ з виробничим навчанн¤м у 1959 роц≥.
ѕ≥сл¤ зак≥нченн¤ школи д≥вчата отримували профес≥ю обмотниц≥, ≥золювальниц≥, хлопц≥ вчилис¤ на стол¤ра. ¬они працевлаштовувались на завод, забезпечувались гуртожитком. Ѕагато ≥з них ≥ зараз працюЇ на «“«.
≤з ст≥н школи-≥нтернату є4 вийшли випускники, ¤к≥ зак≥нчили вищ≥ навчальн≥ заклади, оволод≥ли р≥зними профес≥¤ми.

ѕерший директор ≥нтернату

” 1959 роц≥ —тепанко ¬севолод √орд≥йович став першим директором школи - ≥нтернату є4. ƒо цього часу в≥н три роки воював на р≥зних фронтах п≥д час ¬еликоњ ¬≥тчизн¤ноњ в≥йни, був учасником —тал≥нградськоњ битви. ” 1944 роц≥ п≥сл¤ ”казу ѕрезид≥њ ¬ерховноњ –ади —–—– про часткову демоб≥л≥зац≥ю воњн≥в - вчител≥в ¬севолод √орд≥йович повернувс¤ у р≥дне м≥сто , став займатис¤ педагог≥чною д≥¤льн≥стю.
—аме тут розкривс¤ його педагог≥чний й орган≥заторський талант. јбсолютне знанн¤ того, що робитьс¤ в ≥нтернат≥, спочатку дивувало кожного, хто приходив сюди працювати. ¬≥дзначала його ≥й велика пунктуальн≥сть. —ам н≥куди й н≥коли не зап≥знювавс¤ й в≥д ≥нших вимагав того ж самого.
¬≥н був прекрасним методистом. Ќенавид≥в ледар≥в. ¬с≥ справи ≥нтернату були його особистими справами. Ќе дивл¤чись на зовн≥шню сувор≥сть, в≥н м≥г сердечно вислухати кожного, швидко вир≥шити будь - ¤ке питанн¤. „удовий психолог, в≥н добре знав сильн≥ й слабк≥ риси кожного учн¤ й учител¤, ум≥в об'Їднати колектив, захопити його новою ≥деЇю. ¬≥н був незам≥нним наставником молодих педагог≥в. —отн≥ вихованц≥в ≥нтернату, ¤к≥ були позбавлен≥ дитинства у власних с≥м'¤х чи взагал≥ не мали батьк≥в, щоденно в≥дчували його тепло душ≥ й турботу.
ѕроход¤ть роки, але не згасне в пам'¤т≥ випускник≥в школи ≥ вчител≥в - ветеран≥в св≥тлий образ дорогоњ людини - ¬севолода √орд≥йовича —тепанка.

¬ середин≥ 80-х новий курс розвитку держави п≥д назвою "перебудова", що передбачав реформи пол≥тичноњ та економ≥чноњ систем призв≥в до т¤жких насл≥дк≥в, серед ¤ких:
- зруйноване виробництво, зниженн¤ р≥вн¤ виробничоњ дисципл≥ни, про¤ви корупц≥њ;
- авар≥¤ на „орнобильськ≥й ј≈—, що призвело до численних жертв та рад≥оактивного забрудненн¤ значних територ≥й;
- кап≥тал≥зац≥¤ економ≥ки (90% промислових об'Їкт≥в сконцентрувалось у 1% населенн¤), що призвело до нер≥вност≥ та експлуатац≥њ в сусп≥льств≥;
- зростанн¤ ц≥н в 10-50 ≥ 100 раз≥в;
- зниженн¤ р≥вень житт¤ населенн¤.

ƒискредитован≥ п≥онерський та комсомольський рух. «нищений ц≥лий пласт культури, що розвивав у людин≥ людину. Ќа зм≥ну прийшло насадженн¤ сектантства, насилл¤, культу грошей, рейдерства.
¬ так≥й обстановц≥ молодь втрачала ор≥Їнтац≥ю м≥ж людськими в≥дносинами та жадобою до наживи.
¬се це вело до правопорушень, злочин≥в, крим≥налу та втрати загальнолюдських ц≥нностей.
¬ розгубленост≥ опинились педагоги:
- ¤к викладати окрем≥ предмети - ≥стор≥ю, л≥тературу;
- навколо ¤коњ ≥дењ об'Їднати учн≥вську молодь (п≥онер≥¤, комсомол в≥дкинут≥, нов≥ орган≥зац≥њ не створен≥);
- ¤к по¤снити учн¤м, чому њхн≥ батьки без роботи ≥ не можуть прогодувати своњх д≥тей;
- чому не працюють заводи;
- чому нема за що купити книги та шк≥льн≥ приналежност≥;
- ¤к п≥дн¤ти престиж осв≥ти, культури, вихованост≥ в крањн≥, де зруйнован≥ тис¤чол≥тн≥ традиц≥њ;
- ¤к побороти синдром н≥г≥л≥зму, байдужост≥, цин≥зму, жорстокост≥, що почав про¤вл¤тись серед молод≥.
÷≥ проблеми турбували ≥ кер≥вник≥в, ≥ педагог≥в школи - ≥нтернату є4.
≤ вони розум≥ли, що в основ≥ њхньоњ д≥¤льност≥ Ї дитина - учень - вихованець, ¤к≥ потребують впливу, допомоги, настанов. «начить, необх≥дн≥ не окрем≥ заходи, а система ≥нтелектуального, психолог≥чного та ф≥з≥олог≥чного розвитку, потр≥бна мотивац≥¤ навчанн¤, повед≥нки та житт¤ в ц≥лому. “ому школа шукала ≥ впроваджувала нов≥ форми впливу на учн¤: це не т≥льки методи контрою ≥ заборони, а:
- методи дов≥рливих в≥дносин;
- методи правовоњ осв≥ти, спр¤мованоњ на захист д≥тей;
- методи проф≥лактики антисусп≥льних ¤вищ: пи¤цтва, наркоман≥њ, токсикоман≥њ;
- методи самовдосконаленн¤ особистост≥ та розвитку почутт¤ соц≥альноњ в≥дпов≥дальност≥ за свою повед≥нку;
- методи п≥двищенн¤ моральноњ св≥домост≥ вихованц≥в, оц≥нки вихованост≥.
—аме такими програмами керувалась адм≥н≥страц≥¤ та педагог≥чний колектив школи-≥нтернату є4 прот¤гом 80-х рок≥в.

1977 - 1981 р.р.

« 1977 року школу очолив молодий, енерг≥йний учитель ≥стор≥њ - ћ≥гул≥н јнатол≥й ≤ванович (1944 - 1998). √осподарник, турист,виконавець циганських романс≥в, людина, закохана у житт¤ чуйна людина - таким ми запам'¤тали другого директора школи - ≥нтернату. ¬≥н працював з 1977 по 1981 роки.
јнатол≥й ≤ванович завжди турбувавс¤ про дозв≥лл¤ учн≥в. “ак, холодними зимами 77 - початку 80-х рок≥в разом з учн¤ми старших клас≥в в≥н робив на шк≥льному подв≥р'њ ковзанку. ƒ≥ти ввечер≥ намагались вивчити скор≥ше уроки ≥ п≥ти кататис¤ на ковзанах.
ўовесни й щоосен≥ п≥д його кер≥вництвом проводились спортивн≥ змаганн¤ ≥ туристичн≥ зльоти. ќстр≥в ’ортиц¤, с.–озум≥вка - це м≥сц¤ спортивних змагань ≥ туристичних поход≥в. ћ≥гул≥н ј.≤. завжди сам брав в цьому участь, намагаючись п≥дтримати ≥н≥ц≥ативу вчител¤ ф≥зкультури, майстра своЇњ справи, закоханого у свою профес≥ю ќсипова ¬севолода √еорг≥йовича. ”роки цього вчител¤ ф≥зкультури завжди починались з музичного супроводу. ¬≥н робив усе, щоб д≥ти любили ф≥зичну культуру. ¬сю душу в≥н вклав у техн≥чне обладнанн¤ спортивного залу, починаючи з виготовленн¤ нестандартного знар¤дд¤ ¤к дл¤ спортзалу, так ≥ дл¤ спортмайданчика. —портивн≥ команди школи завжди займали призов≥ м≥сц¤. « зранку до п≥знього вечора було чути дит¤ч≥ голоси у спортзал≥.

1981 - 1990 роки

ƒиректор школи - Ћитвиненко Ћюбов ќлекс≥њвна, дуже енерг≥йна ≥ д≥лова людина. ¬она вс≥м серцем прикип≥ла до дол≥ д≥тей, ¤к≥ навчаютьс¤ в ≥нтернат≥, намагалась зрозум≥ти њх, полегшити њм житт¤, навчити бачити ¤скравий св≥т дитинства. ƒл¤ Ћюбов≥ ќлекс≥њвни школа стала другою дом≥вкою, а д≥ти в≥дчували њњ материнську турботу й увагу, мали в≥д нењ п≥дтримку у важк≥ хвилини.

80-≥ роки - це важкий шл¤х розвитку школи, бо саме в цей пер≥од р≥зко скоротилась к≥льк≥сть учн≥в з 560 до 260. ¬перше були в≥дкрит≥ класи з затримкою псих≥чного розвитку, це ≥ зм≥на статуту школи в неповну середню, це ≥ проведенн¤ експерименту: урок-самоп≥дготовка-урок.
Ќезважаючи на вс≥ труднощ≥, в школ≥ складаЇтьс¤ така атмосфера, щоб д≥т¤м гарно, тепло, затишно жилос¤ далеко в≥д р≥дноњ дом≥вки.
«нову прид≥л¤Їтьс¤ увага трудовому навчанню. Ѕагато хто з випускник≥в зв'¤зав своЇ майбутнЇ з тими профес≥¤ми, ¤к≥ отримали в наш≥й школ≥.

1990 - 2000 роки

Copyright  « "«апор≥зька загальноосв≥тн¤ школа-≥нтернат I - III ступен≥в є4" © 2010, Cyril ViXP